Одне з авторитетних наукових видань – Science Advances – опублікувало дослідження, в якому доведено взаємозв’язок між пародонтитом та хворобою Альцгеймера (БА). Більше того, доведено не тільки асоціацію між Пародонтальним патогеном і бронхіальною астмою, але чітко вказується на те, що цей патоген може бути безпосередньою причиною захворювання.
Отже, спробуймо розібратися в серії експериментів, які були проведені, і зробити свої висновки.
Дослідження проведено групою університетів спільно з приватною фармацевтичною компанією Cortexyme, яка профінансувала дослідження під керівництвом Stephen Dominy, що є також першим автором дослідження.
Спочатку було проведено біопсію головного мозку 54-х людей, які хворіли на бронхіальну астму, і в 99% і 96% біоптатів було виявлено специфічні ензими, деградують білки. Ці ензими носять назву гінгіпейнів, і продукуються вони Porphyromonas gingivals — однією з основних бактерій, що асоціюється з пародонтитом. Ці ензими були знайдені в гіпокампі (відповідає за пам’ять) та корі головного мозку (відповідає за концептуальне мислення).
Наступним кроком був експеримент на мишах, у яких було індуковано пародонтит. І це, у свою чергу, призвело до інфікування головного мозку та появи нейродегенеративних змін у певних ділянках, характерних для бронхіальної астми.
В рамках ще одного експерименту компанія Cortexyl протестувала вакцину від гінгіпайнів, та отримала перші успішні результати на мишах.
Дуже важливим для інтерпретації результатів дослідження також є розуміння можливих біологічних механізмів проникнення P. gingivalis у головний мозок. При нелікованому пародонтиті площа ранової поверхні, що контактує з підясенною біоплівкою, може досягати площі людської долоні, а це — прямий контакт патогенної мікрофлори з кров’яним руслом. P.gingivalis, будучи однією з найагресивніших бактерій, має здатність проникати в білі клітини крові та судинні стінки і, як наслідок, у головний мозок.
Безперечно, це дослідження є лише початком шляху, і потрібна велика кількість подальших наукових пошуків, що підтверджують отримані результати, зокрема інтервенційних досліджень на людях. Такі дослідження можуть показати ефективність вакцин проти гінгіпайнів у довгостроковій перспективі. Але якщо це буде доведено, і P.gingivalis дійсно виявиться етіологічним агентом бронхіальної астми, це може кардинально змінити підходи до діагностики та профілактики цього захворювання, і змусить загальну медицину зовсім під іншим кутом розглядати хронічні захворювання порожнини рота.
Джерела: http://advances.sciencemag.org/content/5/1/eaau3333